Uncategorized

«Український слід» в Лівійській революції

Те, що зараз спостерігається в арабському світі - з огляду на масштаби й разючу синхронність подій, - і справді доречно назвати новим етапом перезавантаження глобальної геополітичної архітектури. Супер-держави ведуть боротьбу за панування в регіоні, використовуючи всі можливі технології та прийоми. Дійсно, головне – досягти мети, а питання, якою кров’ю вона досягається – нікого не цікавить. Саме так розгортаються події у медіа-просторі навколо подій у Лівії. Світові ЗМІ не висвітлюють всієї правди про події в Лівії, спотворюють реальність і проводять інформаційні кампанії проти країн, які не мають ніякого відношення до війни.
Я говорю про Україну та українців, які за волею долі страждають від чужої брудної політики.
Нагадаю, нещодавно, у березні поточного року, американське розвідувально-аналітичне видання STRATFOR повідомило, що нібито «українці пілотували лівійські МІГи, обстрілюючи учасників антиурядових демонстрацій». У той же день Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ України спростували цю інформацію, заявивши, що на території Лівійської Арабської Джамахарії немає жодного військового льотчика українських Збройних сил. Однак це спростування не виключає того, що у Лівії можуть літати українські найманці, що нелегально працюють на режим Каддафі.
Втім, мета й зміст тієї «сенсації» є зрозумілими: якщо лівійський режим не втримається при владі та на зміну йому прийдуть нові політичні угруповання, які не будуть мати упереджень у відношенні Заходу, з Україною ніхто не буде мати справи, завдяки неправдивій інформації, що вона не просто підтримувала активні економічні зв'язки з Лівією в останні 10 років, але й нібито «поставляла найманців для режиму Каддафі». Зрозуміло, у випадку витіснення України з лівійських ринків, на які країна так довго пробивалася, її місце буде відразу зайнято іншими світовими гравцями та західними корпораціями.
Згодом галас навколо найманців-пілотів зник сам собою, і зараз знову українська тема не дає комусь спокою, та стоїть як кість посеред горла – в Лівії шукають українських найманців-снайперів.
Як стверджує офіційний Київ, та не вірити цьому немає підстави: «країна не відправляла своїх громадян (військових або  громадських) до Лівії, ну хiба що дипломатичними каналами для надання допомоги людям,  що опинились в тяжкій ситуації громадянської війні». У Лівії, як відомо, працювало кілька тисяч українців – переважно медики і фахівці нафтогазової галузі.
За офіційними даними, у 2009 -2010 р.р. у Лівії працювали або тимчасово мешкали 2,5-3 тисячі українських громадян. Однак за підсумками евакуації на початок бойових дій із цієї країни виявили бажання повернутися на батьківщину лише 365 українців. Постає питання: чи то МНС України вдалося розшукати та вивезти лише кожного 8-го громадянина, або значна їхня частина, що залишилася там, не відчуває серйозної загрози власному життю, як це стверджують ЗМІ.
Водночас, нажаль, українці у пошуках заробітків (що визначаються образливим терміном «гастарбайтер») вимушені в час світової кризи шукати кращого життя за морем. Пам’ятаючи, що лівійське   населення   дуже  тепло ставилось (ще з радянських часів,  а потім  - завдяки  медикам, що працювали до остатнього часу)  до українців, ті поїхали на пошук кращого життя до пустелі надавали  допомогу  з геологорозвідки та  інженерної справи, які, нажаль, не мають попиту на батьківщині.  
Можливо українці  працювали за контрактами з фірмами та ремонтували якусь техніку у Лівії, однак вони не приймали участі у бойових діях.
Повертаючись до безпідставних звинувачень, у ситуації, що склалася, важливо зрозуміти одне: хто, звідки та навіщо це робить?!
А відповідь – проста. Це – цілеспрямоване замовлення з метою завдання збитків іміджеві України в очах світової громадськості та чергова спроба усунути конкурента із регіону, де конкуренція в умовах глобальної фінансово-економічної кризи стає все жорсткіше й нещадніше. Тобто зміст всієї цієї кампанії полягає в наступному: від країни, про яку постійно говорять і пишуть в такому негативному ракурсі, яка порушує міжнародні угоди, яка ігнорує санкції й ембарго, рано чи пізно просто відвернуться, віддаючи преференцію партнерові з незаплямованою репутацією.
Насправді, у випадку зміни режиму в Лівії (або тривалої нестабільності), Україна має всі шанси втратити ряд перспективних можливостей, а також контрактів, підписаних з урядом Каддафі. У свій час прем'єр-міністр України домовився про будівництво в Одесі НПЗ, що буде переробляти до 10 млн. т лівійської нафти на рік. Планувалося, що українсько-лівійське СП буде продавати нафту й до країн Євросоюзу. Україна виявляється одною з перших держав, яку Каддафі запросив добувати нафту. Наприкінці 2003 р. їй виділили чотири пріоритетні нафтогазоносні території (сумарно 110 млн. т. нафти й 30 млрд. куб. м газу), з яких Україна могла одержати у своє розпорядження від 15% до 30% ресурсів, що добуваються. Втім, проект був заморожений.
Цікаво, що збройні сили Лівії були на 90% укомплектовані технікою радянського виробництва. За оцінкою фахівців, ця техніка швидко застаріває і після бойових подій має потребу в масштабній модернізації. Очевидно, і тут Україна могла б мати непогані шанси на крупні контракти.
За підсумками останнього візиту прем’єр-міністра України до Тріполі у листопаді 2010 р., лівійська сторона оголосила про офіційні наміри зробити замовлення на будівництво військових кораблів на українських суднобудівних заводах. З огляду на практично відсутні замовлення українського суднобудування, подібні пропозиції, обчислювальні не одним мільярдом доларів, для країни явно були б не зайвими. Тепер залишається підраховувати тільки те, що Україна втратить після того, як колода карт у регіоні буде кардинально перетасована.
Стає зрозумілим, що негативне ставлення нового лівійського уряду до українців вигідне тому, хто не бажає, щоб Україна мала можливість диверсифікувати  канали енергоресурсів та зайняла економічно привабливу нішу у галузі ремонту техніки або тому, хто в черговий раз хоче очорнити Україну перед прийняттям рішення про її асоціацію з ЄС.
В більшості випадків, подібні скандали створюються на підставі неперевіреної інформації, перекручених, а іноді – й грубо сфабрикованих фактів, які найчастіше або надходять із сумнівних джерел, або вкидаються зацікавленими особами через заангажовані ЗМІ зі свідомо провокаційними цілями. А мета одна – завдати непоправної шкоди міжнародному авторитету держави, підірвати її імідж, а також поставити під сумнів політичні й економічні процеси, які відбуваються в державі.
Вже не вперше Україну намагалися звинуватити в постачанні зброї та військових фахівців країнам, у відношенні яких діють обмеження. Коли зі сторінок ЗМІ лунають такі звинувачення, висновок один – завжди необхідно дивитися, що за цим насправді криється, а не сприймати фальшивку за чисту монету. А за цим завжди приховані конкретні політичні, економічні та інші інтереси, які різні країни намагаються задовольняти шляхом здійснення тиску на міжнародну суспільну думку.
Простежується чітка закономірність: як тільки Україна домагається значних успіхів у тій чи іншій сфері зовнішньоекономічної діяльності, чекайте на чергові звинувачення і скандали.
Говорячи ж про дії офіційного Києва, слід зазначити, що у теперішній час Президент України вимагає від МЗС України вжити всіх невідкладних заходів з визволення заручників, які безпідставно обвинувачуються в наймитстві та ведені бойових дій на стороні Каддафі. Для України українські громадяни – перш за все!
Якщо громадяни України в’їхали на територію Лівії після офіційного проголошення повалення М.Каддафі та не чинності діючої влади, то з урахуванням відсутності на даний час в Лівії законодавчої влади та інститутів судочинства, українські громадяни підпадають під застосування до них норм українського законодавства.
У цьому випадку вбачається, що українська сторона повинна надати певні гарантії новій лівійській владі на рівні Президента або МЗС України щодо покарання затриманих українців згідно відповідної статті Кримінального кодексу України  «найманство».
Враховуючи відсутність на даний час в Лівії кримінального законодавства, легальної процедури здійснення слідства, об’єктивне розслідування справи затриманих громадян України видається неможливим та потребує їх екстрадиції в Україну.
Залишається тільки сподіватися, що заказані репресії та заангажовані ЗМІ не нанесуть шкоди дружнім стосункам між українським та лівійським народами.

Орест ПЛОТИЦЯ, журналiст та член Спiлки Українців Канади, Торонто, Канада

I Международный молодежный форум «Молодежь диаспоры – опора современной России»

24 сентября 2011 года в Любляне состоялся I Международный молодежный
форум «Молодежь диаспоры – опора современной России», организованный
Международным клубом славянских соотечественников «РУСЛО» при поддержке
Российского Центра Науки и Культуры в Словении.

В форуме приняли участие молодые люди из Словении, а также участники из
Хорватии и Италии.

На открытие форума выступили гости форума: руководитель представительства
Россотрудничества в Республике Словении и директор Российского Центра Науки и
Культуры Рифат Кадырович Патеев, заведующий консульским отделом РФ В Словении
Сергей Иванов и президент Международного клуба славянских соотечественников
РУСЛО Евгений Мелещенко.

Приятным сюрпризом для участников стало приветственное письмо Председателя
Президиума Международного совета российских соотечественников графа Петра
Петровича Шереметьева, а также приветственное письмо ассоциации «Молодежная
инициативная группа» - организаторов международной акции «Молодежь против
террора» в Вильнюсе, в которой лидеры молодежной секции клуба РУСЛО принимают
участие уже с 2008 года.

Очень интересной, познавательной и продуктивной была лекция активного
соотечественника, заслуженного врача РФ, члена координационного совета
соотечественников в Словении Богдана Заремба. Из лекции участники форума узнали о
возможностях борьбы со стрессом и негативом в современном мире путем самопознания,
расслабления и позитивного мышления, важности найти себя в сложившихся
каждодневных ситуациях для развития личности, карьеры и будущего. Под лозунгом «В
здоровом теле – здоровый дух» участники активно приступили к обсуждению темы
форума в двух рабочих группах.

В первой рабочей группе по типу круглого стола обсуждалась тема гражданского
общества и добровольчества, во второй - составлялись Loesje на тему форума и первой
рабочей группы.

Далее участники форума обсудили также программу Европейской
комиссии «Молодежь в действии», которая поддерживает неформальное обучение,
а также предоставляет финансовую поддержку различным молодежным проектам,
организует тренинги и так далее.

На форуме участников также ждал музыкальный сюрприз от Светланы Варава
и Артема Тимощенко, ребята исполнили авторские песни Светланы, заслуживающие
отдельных похвал и восторгов.

Приятным завершением вечера была прогулка на лодке по реке Любляница, где
благодаря Евгении Бресквар участники форума узнали много интересных исторических и
культурных фактов о Любляне и заключительный ужин в Cupiterija Hijo de Puta.

На форуме лейтмотивом всех обсуждений, конечно же, являлось название самого
форума. Дискуссий, споров и разногласий было много. Участники задались целью
выделить основное ударение в фразе «Молодежь диаспоры – опора современной России»,
а также определить знак препинания в конце. Если в начале обсуждений в конце был знак
вопроса, то по ходу всего рабочего процесса форума участники пришли к выводу, что на
данном этапе молодежь не готова однозначно ответить на многие вопросы, касающиеся
связи диаспоры и России. Заинтересованность молодых людей по данному вопросу и
желание действовать позволяют убедиться, что подобные встречи молодежи важны и
актуальны. Молодое поколение готово бороться за свои права, участвовать в жизни как
Европы, так и России, а главное – новому поколению не все равно, что происходит в мире
и каким будет их завтра.

Итогом форума стала Резолюция, в которой участники выделили основные
пункты работы на форуме, свои предложения и мнения, и конечно планы на будущее по
сотрудничеству между молодежными организациями и организациями соотечественников
и по консолидации молодежи российской диаспоры в Словении и приграничных странах.

Юлия Шмидт
Президент молодежной секции клуба РУСЛО 

2011, 24 сентября, I Международный молодежный форум «Молодежь диаспоры – опора современной России»

Ночной клуб и игорный бизнес в Словении

Всем здравствуйте. Решил обратиться к сведующим людям, чтобы прояснить ряд вопросов по поводу открытия в Словении ночного клуба или игрового зала.

Ночной клуб

Вводные данные. Владею информацией, что довольно популярными в регионе, расположенном близко к границе с Италией, являются ночные клубы, где девушки оказывают психологически-эротические услуги: общение, компания, танцы и т.д. Заведение получает прибыль прежде всего с продажи алкоголя и за время услуг девушки (клиент платит за время компании девушки). Речь идет о чем-то среднем между борделем, ночным баром и шоу. Причем главные потребители подобных услуг - итальянцы, которые готовы платить за то, за что представители большинства других наций попросту не будут - за общение и флирт.

Собственно вопросы:

1) Насколько популярные подобные заведения в Словении?

2) Правда ли, что итальянцы специально ездят в Словению в такие заведения, потому что в Италии это полулегально.

3) Кто является типичными (основными) клиентами в таких заведениях (туристы, итальянцы с северо-востока италии, словенцы или еще кто)

Буду рад получить комментарии по поводу финансовой, правовой, организационной сторон данного бизнеса.

Надеюсь получить ценную информацию. 

 

Игорный бизнес

Насколько популярен игорный бизнес в Словении и какие его виды пользуются спросом (автоматы, рулетки, покер, лотереи и тд)

Каковы основные требования для открытия игорного заведения в Словении (уставный капитал, участие иностранных физических и юридических лиц, налогооблажение и т.д.)

Пытался разобраться по  Zakon o igrah na srečo, но не смог понять неужели для заведения малого формата (не казино) необходим такой уставный капитал (419 000 евро)?

Подскажите пожалуйста реально ли открыть небольшое игорное заведение без такого уставного капитала.

 

Передача документов

Изображение пользователя Andriano.

Доброе время суток всем!

Мой супруг сейчас находится в Любляне, поедет обратно в Тулу(180км от Москвы) предположительно 8 октября. если кому-что надо передать, милости просим

 

поездка

Изображение пользователя LIDOS.

 5 октября,  в среду   приглашаем   попутчиков  в  поездку  до  Кривого Рога.  Есть 2-3 места. 

Любляна, Будапешт, Чоп, Ужгород, Тернополь, Винница, Умань, Кировоград, Кривой Рог.  И обратно.

064 13 44 77

Отправляют ли словенцы своих детей в летние лагеря?

 Существует ли такая традиция и практика в Словении? Например узнала, что в соседней Сербии понтия "детский лагерь" как такового нет. Существуют курорты (типа ведомственные-в данном случае Министерства образования), куда дети классом выезжают несколько раз за все время учебы вместе с со своим классным руководителем. А как в Словении?

медосмотр и экзамен по технике безопасности

Товарищи!

Октябрьская революция,  про которую все время говорили большевики... ой, это не оттуда...

Не скрою, новость о том, что , в случае инспекции деятельности компании, понадобятся эти 2 бумажки, меня обрадовала очень сильно. А то я вот как раз сидела и думала, чем дополнить свой список вопросов и проблем и куда потратить деньги...

Если бы кто-то из добрых людей дал  ссылки на те нормативные акты, которые обязывают нас все это проходить, где, в какие сроки и с какой периодичностью (полагаю, это касается медосмотра), я и, думаю, не только я, была бы очччень признательна.

 

Шабашка

Изображение пользователя WOX.

Есть возможность  подработать на складах ВТС в Любляне за 5 евро в час.

Физическая работа для мужчин, начиная с понедельника сроком  на 3-5 дней.

Желающие - звоните. 

041 69 70 99

Регистрация НПО (неправительственной организации)

 

Уважаемые Форумчане, посоветуйте!
Не сталкивался ли кто, прямо или косвенно, в Словении с регистрацией НПО или исследовательской организации. Подскажите, какова процедура и механизм регистрации такого рода организаций здесь в Словении. У меня есть временный вид на жительство с мая 2009 года и гражданство ЕС.
Благодарю заранее!

Бракоразводный процесс

 

Требуется Ваш совет, помощь!
Я находилась 7 лет в гражданском браке с гражданином Словении. Уже 2 года как официально расписались и живем в Мариборе. У меня второй год временный вид на жительство в Словении, а так же гражданство ЕС.
При заключении брака, брачный контракт не составлялся. За период совместного брака, взяли кредит на покупку квартиры. Кредит оформлен на мужа.
Сейчас, муж требует развода и попросту требует от меня и моего сына, освободить квартиру.
Посоветуйте, какие мои права по словенским законам в этой ситуации.
Если знает кто, компетентного русскоязычного или англоязычного адвоката, подскажите, пожалуйста, его координаты.
Заранее благодарю за любую помощь, совет.